Loading...
Partner Design - Блог - Наші проекти - Нове життя київського Музею транспорту


Нове життя київського Музею транспорту

Використання промислових територій в якості частини міського простору не нова чи одинична ініціатива. Світовий досвід вдалої реновації промислових зон демонструє можливість перетворення закинутих територій в офісні, суспільні та навіть житлові квартали як у невеличких містечках, так і в мегаполісах.

Для України, особливо для Києва, реновація промислових зон доволі важливе питання, оскільки місця для забудови залишилося вкрай мало. У свою чергу величезні закинуті території як у центрі, так і в інших районах міста, банально простоюють та поступово руйнуються.

 

Чому заводи та склади будувалися в центрі Києва?

Історичний центр столиці займає дуже невелику територію. Відповідно складські приміщення, фабрики та заводи будувалися на околиці міста, ареал якого ще сто років тому був значно вужче. Із часом Київ розвивався, його межі росли, а житлові квартали росли навколо промислових зон.

У радянський період промисловий розвиток міста знову стимулювало будівництво нових заводів-гігантів зі своїми виробничими та адміністративними територіями, що забезпечували до 90% робочих місць. Сьогодні ж і ці райони знову обросли житловою забудовою зі своєю власною інфраструктурою та транспортною розв’язкою. У свою чергу із згасанням виробництва, частковою або навіть повною зупинкою потужностей ці промислові зони утворили велику кількість сірих плям на карті міста.

У Києві, як і в інших містах нашої країни, такі території складають близько 10% площі всього міста, а відповідно європейських норм ця цифра не повинна перевищувати 4%. За попередніми підрахунками тільки в столиці майже 2 тисяч гектарів може забудовано або реструктуризовано.

 

Як процес розвитку міста зрушити з місця

Дуже вдалі приклади реновації та перетворення буквально руїн та закинутих територій у громадські простори є не тільки в інших країнах. За останнє десятиліття більше десятка промислових об’єктів у Києві були адаптовані під музеї, виставкові центри та майданчики для міських фестевалей. Серед них арт-завод Платформа, Мистецький арсенал, Stockholm Studios, арт-кластер Довженко-центр, ВДНГ, арт-кластер Видубичі, G13, арт-центр Closer.

Команда Partner Design із великим задоволенням підключилась до процесу створення сучасного вигляду міста та розробила проект реновації території Музею транспорту в Києві.

Музей знаходиться в Солом’янському районі столиці на земельній ділянці площею 3,78 гектара. Незважаючи на те, що територія знаходиться в 10 кілометрах від центру міста, місцевість навколо нього тільки сприяє найшвидшому оновленню та перетворенню.

На сьогоднішній день район активно та швидко оновлюється. Значні території змінюють своє призначення з промислових на офісні та житлові функції. На вулиці Миколи Василенка, де базується музей, та найближчих Мішинобудівній вулиці та бульварі Вацвела Гавела відбувається активна забудова – з’являються як житлові комплекси, так і бізнес центри та офісні будівлі.

Паралельно відбувається розширення інфраструктури в цьому місці. З’являється необхідність розміщення закладів громадського харчування, магазинів, зон для прогулянок, місць для проведення заходів, оскільки загальна тенденція до змін цільового використання території буде продовжуватись.

У кілометровій зоні навколо музею знаходяться практично всі види наземного транспорту. У нашому випадку це вкрай вдале місцезнаходження, оскільки налагоджувати дорожню інфраструктуру з нуля немає жодної необхідності. Все для зручності доступу як машиною, так і громадським транспортом вже в наявності.

Ще одна перевага місцезнаходження Музею транспорту – зручність і простота використання в майбутньому реклами, банерів та вивісок для привернення уваги та залучення відвідувачів. Своїми межами музей виходить на вулицю з основним пасажиропотоком, і саме тут планується створення основної презентаційної зони. На першому етапі вона як мінімум приверне увагу до музею всіх перехожих, а пізніше зацікавленість значно покращить відвідуваність.

Відповідно до нашої ідеї вся територія музею поділена на п’ять частин:

  • зона комерції (пасаж) для розміщення інвестиційно привабливих об’єктів, також є зоною головного входу;
  • зона експозиції під відкритим небом;
  • тиха зона для розміщення гостей музею та lounge кафе;
  • територія реставрації експонатів;
  • багатофункціональна зона.

Призначення будівель чітко розподілено, що дозволило нам функціонально зонувати територію. Весь проект передбачає гармонійне перетікання однієї зони в іншу, аби відвідувачам комфортно та зручно було пересуватися та знайомитися з експонатами. Три виставкові зали, адміністративні будівлі, кафе-фудкорти, ремонтні бокси та гостьова будівля з конференц-залом та хостелом.

Транспортна структура зони Музею побудована таким чином, аби мінімізувати можливість перетину людських та транспортних потоків. На територію заведена гілка трамвайних колій, що використовується для заїзду екскурсійного трамваю та трамвайних експозицій.

В’їзди до музею для автомобілем організовано одразу до багатофункціональної зони та додатково з провулку Радіщева.

Відповідно до нашого проекту реконструкція Музею поділена на три етапи.

У першу чергу заплановано облаштування багатофункціональної зони, що може використовуватися в залежності від необхідності. Тут можливе сезонне функціонування спортмайданчиків або льодової ковзанки, мобільного дитячого картингу, проведення авто змагань або виступів, організація різноманітних фестивалів або невеликих концертів. Крім того, це також зона й інтерактивних експонатів. Тут планується розміщення основної експозиції – великого габаритного громадського транспорту (автобуси, трамваї, тролейбуси). Усі машини будуть представлені таким чином, щоб відвідувачі могли не тільки побачити транспорт різних українських міст, але й опинитися на місці пасажирів або водія.

В якості другого етапу ми визначили залучення інвестицій за рахунок облаштування зони для комерції. Майданчик для фудкорту, затишні кафе та ресторан, а також сувенірні крамнички здатні не тільки створити комфорт для відвідувачів Музею, але й привабити на територію мешканців найближчих кварталів та офісних працівників. Паралельно буде відбуватися реконструкція та облаштування боксів відкритого типу для реконструкції музейних експонатів. Відвідувачі матимуть можливість наживо спостерігати за всіма етапами відновлення та ремонту транспорту.

Останнім етапом реновації Музею заплановане оновлення адміністративної зони та ще кількох виставкових павільйонів. Експозиційні зали відкритого та закритого типів, відкрита трамвайна експозиція, павільйон легкової техніки ретро авто, зал ремонтної та обслуговуючої техніки різних десятиліть, а також воєнної техніки. Експозиція ретро машин особливо цікава, оскільки демонструє еволюцію та зміни українського громадського транспорту починаючи від початку 50-х років.

Київпастранс доволі часто проводить внутрішні конференції та форуми, на які з’їжджаються учасники з усієї України. Тому було прийнято рішення розвивати Музей транспорту не лише як суспільний простір, але й як бізнес майданчик. В одній з адміністративних будівель заплановано створення комфортабельного залу для конференцій та переговорів. Його зручно буде використовувати не тільки для власних потреб, але й для здачі в оренду. У цій же будівлі передбачений сучасний хостел для розміщення іноземних та іногородніх учасників заходів.

Сподіваємось, що після реалізації цього проекту Музей транспорту отримає нове життя та стане ще одним улюбленим місцем для відпочинку дітей та дорослих, киян та гостей столиці.